Головна
Реєстрація
Вхід

Вівторок
21.11.2017
19:18
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS


Комунальний вищий навчальний заклад 
"Уманський  гуманітарно-педагогічний коледж  ім. Т. Г. Шевченка"

Ми у Facebook

Меню сайту

Категорії розділу
Навчальний процес [2]
все, що стосується навчання
Культурно-масова діяльність [2]
проведення різних заходів, свят, вечорів, конкурсів
Досягнення в спорті [1]
участь у змаганнях, спортивних святах, перемоги
Інші [4]
публікації, що не увійшли в попередні категорії
Наукова діяльність [3]
проведення конференцій, семінарів, науково-дослідницька робота
Педагогічний кур'єр [165]
тут можна знайти статті з газети УГПК "Педагогічний кур'єр"
Виховна дільність [1]
виховання робота та все що стосується виховання
Методична робота [3]
Методичні поради, робота з молодими викладачами, інтерактивні технології у навчанні, декадники
Творча лабораторія студентів [9]
Новини студентського уряду [2]

...

Пошук по сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Корисні посилання

 Каталог статей 
Головна » Статті » Педагогічний кур'єр

Вареники...

Пишуть ветерани

Присвячується тижню пам'яті Голодомору (1932-1933 р.р.)

Недарма в народі кажуть, що онуки - то пізні діти, і іх ще більш жалко, як своїх власних дітей. Тільки з роками починаєш розуміти, переконуєшся на власному досвіді, що це дійсно так. Вдало підмічено.

Ось і цього разу до бабусі в гості забігла онучка (вона ж  у цьому році уже першокласниця і вважає себе цілком дорослою). Бабуся, пораючись на кухні біля плити, радісно заходилася пригощати дорогу гостю.

- Варенички будеш їсти ? Онучка зробила замисловатий вигляд, подумала і почала екзаменувати бабусю. - А з чим вареники ? - З сиром, картопелькою, капустою,- торохтіла бабуся… - А я хочу  з вишнями – кричала онученька.

На те вони і бабусі, щоб задовольняти будь-яку забаганку внучат. Знала, що онука зупинить свій вибір саме на варениках з такою начинкою і завчасно підготувалась до цього моменту.

Поласувавши варениками з вишнями, до інших і не доторкнулась, пощебетавши ще деякий час, онука подякувала і побігла у двір, де її чекали однокласники.

Бабуся кінчиком фартуха змахнула радісну сльозу і промовила: «От які вони нині перебірливі наші діти, але екзамен я вже  витримала». 

Спостерігаючи, це дійство, я пригадував свої післявоєнні вареники 1947 року. Як відомо післявоєнні роки і так були важкими,  а тут ще посуха, недорід. Тож, щоб хоч якось задовольнити голод, вдавалися, як зараз говорять до підножного корму. Їли простий бур’ян, так звані калачики, молочай, стручки акації і інше…  Живіт набивали, а їсти все ж так хотілося. Таким було життя більшості моїх одноліток післявоєнного періоду – це були діти війни.

У складних умовах працювали школи. Учні здебільшого були переростками, адже  в роки війни  до школи не ходили. Тож і не дивно, що в 3-4 класах за партами сиділи дорослі юнаки, дівчата. Не вистачало найнеобхіднішого. А, особливо, зошитів, книжок, ручок, олівців, пер. Чорнило, благодать, робили з бузини, газетний папір часто служив за аркуш для писання, розкішшю  були шматочки стержнів кольорових олівців, які збирали в коробочки з-під сірників. Та ці проблеми мені достоменно відомі, так, як батьки були вчителями, батько-фронтовик - завідувач школи, мати - вчителька початкових класів. Обоє випускники Уманського педагогічного училища довоєнних років.

Але, якби там не було, а навчання в школі розпочалось вчасно з першого вересня, навчальний процес проходив відповідно до тогочасних вимог, тому був і контроль за ходом його виконання. Якось у школу приїхав інспектор районного відділу освіти (райвно) -  велика персона. Але в той час, та ще в сільську віддалену від райцентру школу, приїзд перевіряючого  важлива подія.

Звістка про те, що в школу приїхав інспектор, швидко рознеслася по селу і була в односельчан на слуху. Інспектором була жінка середніх років і з виду дуже серйозна, що хвилювало усіх.

Перш за все, вона перевірила документацію, ведення класних журналів і завітала на уроки. Учні сиділи принишклі, з острахом поглядаючи на інспектора, а вчитель викладався, як тільки міг та хватало хисту. Перевіряюча залишилася задоволена всім, хоча вказала на деякі недоліки, мабуть на те вона і інспектор, не може ж бути все ідеально. До особи перевіряючого проявили гостинність і запросили на обід. Саме тут це і сталося , що запам’яталося для мене на все життя. Благодать, що було борошно (вчителям в той час видавали пайок) – мати зварила вареники. Інспектор сіла до столу, і розпочали обід. За всім цим дійством я з цікавістю спостерігав з печі. У той час в кожному селі  були глинобитні печі, в яких готували обіди, пекли хліб.

З супом чи борщем інспектор впоралася добре, а от  з вареником вийшов конфуз. Наколотий на виделку, злощасний вареник зірвався і впав під стіл. Для мене, голодного хлопченяти це послужило сигналом, що він нечійний, а значить - мій. З спритністю голодної кішки я злетів з печі,ухватив вареник, що впав і в мить його проковтнув. Так же само вилетів на піч і став обережно спостерігати, за ходом подальших подій.

Інспектор виявилася мудрою жінкою. Вона не стала розвивати далі непередбачений інцидент. Дістала з сумочки невеличку цукерку ( так зване лампасьє) і з сумом подала мені. Вона, здається, все зрозуміла, як живуть вчителі та харчуються їх діти. Але, що вона могла зробити, чим зарадити як був такий час. Яким же було моє здивування, коли на другий день, після відїзду інспектора, мати знову зварила вареники і запросила мене до столу. Я  не питав з чим вони, їв похапцем, ніби боявсь, що їх у мене відберуть, а мати дивилась на мене сумними очима, гладила по голові, промовляла ніжні слова і чомусь  плакала. Мені було не втямки чому плаче мати ? Адже я не провинився, не образив її…

Давно це було… Але, коли дружина готує, подає вареники трьох - чотирьох сортів, я пригадую ті вареники голодного дитинства, далеко непростих важких післявоєнних років.


Газета "Педагогічний кур'єр" №9-10, листопад 2012 р.

Категорія: Педагогічний кур'єр | Додав: umanpedcollege (04.12.2012) | Автор: Ю.Діхтяренко, ветеран пед.праці
Переглядів: 270 | Рейтинг: 0.0/0

Форма входу
Логін:
Пароль:

Гарячі новини

Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода
Погода в Умані » Україна

Новини про все

Пошук роботи

КВНЗ "Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім.Т.Г.Шевченка" © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz