Головна
Реєстрація
Вхід

Четвер
26.04.2018
09:38
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
Комунальний вищий навчальний заклад 
"Уманський  гуманітарно-педагогічний коледж  ім. Т. Г. Шевченка"


Ми у Facebook

Меню сайту

Категорії розділу
Навчальний процес [2]
все, що стосується навчання
Культурно-масова діяльність [2]
проведення різних заходів, свят, вечорів, конкурсів
Досягнення в спорті [1]
участь у змаганнях, спортивних святах, перемоги
Інші [4]
публікації, що не увійшли в попередні категорії
Наукова діяльність [3]
проведення конференцій, семінарів, науково-дослідницька робота
Педагогічний кур'єр [165]
тут можна знайти статті з газети УГПК "Педагогічний кур'єр"
Виховна дільність [1]
виховання робота та все що стосується виховання
Методична робота [3]
Методичні поради, робота з молодими викладачами, інтерактивні технології у навчанні, декадники
Творча лабораторія студентів [9]
Новини студентського уряду [2]

...

Пошук по сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Корисні посилання

 Каталог статей 
Головна » Статті » Педагогічний кур'єр

Антон Павлович Чехов

Одним з найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XIX ст. вважають в усьому світі Антона Павловича Чехова. Як драматург і новеліст він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс в різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини і Сполучених Штатів, Угорщини і Польщі, Іспанії і Бразилії з’являлися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника видавалися і перевидавалися, за ними знімалися фільми. Про його творчість написано безліч досліджень різними мовами. Мабуть, і в новому, XXI ст. інтерес читачів, глядачів, критиків до цього майстра не вщухне – допоки будуть люди, які цікавляться книгою і театром.

У ці дні ми відзначаємо 150 – річчя від дня народження Антона Павловича Чехова (народився 29 січня 1860р. в м. Таганрозі, помер 15 липня 1904р. у м. Баденвейлер, Південна Німеччина, похований на Новодівичому цвинтарі в Москві). Письменник має пряме відношення до культури не лише Росії, але й нашої країни. Письменник був в захваті від України, її жителів та природи. Він часто зустрічався з селянами і, навіть, надавав їм медичну допомогу. Антон Павлович знав українську мову і дуже любив українські пісні.

Предки Чехових жили в Харківській губернії, а в одному з листів Антон Павлович писав: «У моїх жилах тече українська кров» (бабуся письменника Євфросинія Шимко була українкою).

Крим у долі та творчості Антона Павловича відіграв велику роль. Із 44 прожитих ним років знайомство з кримською землею тривало 16, причому це були зрілі в творчості роки (з вересня 1898 по травень 1904 рр. склали кримський період його біографії).

Будинок з мезоніном, що його сучасники називали «Білою дачею», був домом Антона Павловича Чехова з 1899 по 1904. Тут в гостях у нього бували Бунін, Горький, Купрін, Короленко, Шаляпін, Рахманінов. Тут Чеховим були написав п'єси «Три сестри» та «Вишневий сад», розповіді «Пані з собачкою», повість «В яру». У інтер'єрах будинку все залишилося так, як було за життя великого письменника. Побудувавши будинок «Білу дачу» як культурно історичний феномен, Чехов сам посадив у саду березу, кедри, кипариси, мигдаль, шовковичні та вишневі дерева. А зараз у цьому саду росте і виведена у Франції троянда «Антон Чехов», подарована музею її селекціонерами.

Ялту нерідко називають «Місто Чехова». Тут, окрім «Білої дачі», є санаторій, заснований на кошти, зібрані письменником, гімназія, в якій він був членом опікунської ради, театр (що нині носить його ім’я), де актори МХТу грали п’єси «Чайка» та «Дядя Ваня» в 1900р. Окрім того, Антону Чехову присвячені: одна з центральних вулиць, також його ім’ям названо бібліотеку, Будинок творчості письменників, теплохід, який борознить води Чорного моря, селище та мікрорайон міста.

У підніжжя скелі Дженевез на маленькому мисі знаходиться маленький будиночок, де жив А. Чехов в 1900 році. Він був натхненням для багатьох художників і музикантів. Долина живописна, яка оточена амфітеатром гір, з лісами і виноградниками, зеленними горбами, із сліпучим сонцем, на завжди залишається в серці туриста. Гурзуфський філіал будинку – музею Антона Чехова – це відділ будинку – музею А.П. Чехова в Ялті. У 1900р. Чехов купив будинок в Гурзуфі для відпочинку, так як Ялта письменникові здавалася галасливою. Про цю покупку А. П. Чехов писав братові І. Чехову в лютому 1900 року: «Мені належить маленька бухта з чудовим краєвидом, власними скелями, купанням, рибним ловом. Пристань і парк дуже близько, три хвилини ходьби. Будиночок є, але жалюгідний, у три кімнати». Як вказано на меморіальній дошці: «В цьому будинку в серпні 1900 року Антон Павлович Чехов почав працювати над п'єсою «Три сестри». Прожив Чехов тут недовго: близькість моря, вологе повітря від прибою позначилися на здоров'ї письменника. Будинок було подаровано письменником своїй дружині О. Л. Кніппер – Чеховій, яка приїжджала сюди до 1953 року.

Навесні 1887 р. драматург подорожував по Донецькому краю. Літні місяці 1888 і 1889 рр. провів під Сумами, відвідав Гоголівські місця на Полтавщині і Харківщині. Люди і природа України зображені ним у повісті «Степ»; оповіданнях «Святий вночі», «Мрії», «Щастя», «Козак», «Людина у футлярі». Захоплювався «Кобзарем» Шевченка, знав і цінував творчість Котляревського, Карпенка – Карого, Кропивницького. Листувався з Марією Заньковецькою.

Головна тема творiв видатного росiйського письменника i драматурга – це життя звичайних людей, його сучасникiв, яке автор змальовує iз спiвчуттям до них i з обуренням проти умов, за яких вони змушенi жити. Життя у суспiльствi, устрiй якого майже неминуче примушує їх деградувати, i нiщо для його героїв не стає рятунком: анi робота, анi кохання, анi культура чи особиста iнтелiгентнiсть i навiть духовнiсть – обставини у бiльшостi випадкiв виявляються сильнiшими. А. Чехов намагався зобразити саме «середнiх», пересiчних людей, найрозповсюдженiшi типажi, що сприймаються як представники народу в цiлому, щоб кожен читач мав змогу впiзнати у них себе. Лiкарi та помiщики, студенти та священики, офiцери та чиновники – всi вони розглядаються письменником з однiєї точки зору.

Після читання Чехова залишається світле відчуття. Максим Горький писав: «Кожне нове оповідання Чехова дедалі підсилює одну глибоку цінну для нас ноту ноту бадьорості і любові до життя».

Газета "Педагогічний кур'єр" №1-3, березень 2010 р.


Категорія: Педагогічний кур'єр | Додав: umanpedcollege (06.05.2010) | Автор: Леся Станчук
Переглядів: 433 | Рейтинг: 0.0/0

Форма входу
Логін:
Пароль:

Гарячі новини

Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода
Погода в Умані » Україна

Новини про все

Пошук роботи

КВНЗ "Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім.Т.Г.Шевченка" © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz