Головна
Реєстрація
Вхід

Середа
22.11.2017
12:49
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS


Комунальний вищий навчальний заклад 
"Уманський  гуманітарно-педагогічний коледж  ім. Т. Г. Шевченка"

Ми у Facebook

Меню сайту

Категорії розділу
Навчальний процес [2]
все, що стосується навчання
Культурно-масова діяльність [2]
проведення різних заходів, свят, вечорів, конкурсів
Досягнення в спорті [1]
участь у змаганнях, спортивних святах, перемоги
Інші [4]
публікації, що не увійшли в попередні категорії
Наукова діяльність [3]
проведення конференцій, семінарів, науково-дослідницька робота
Педагогічний кур'єр [165]
тут можна знайти статті з газети УГПК "Педагогічний кур'єр"
Виховна дільність [1]
виховання робота та все що стосується виховання
Методична робота [3]
Методичні поради, робота з молодими викладачами, інтерактивні технології у навчанні, декадники
Творча лабораторія студентів [9]
Новини студентського уряду [2]

...

Пошук по сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Корисні посилання

 Каталог статей 
Головна » Статті » Методична робота

Сучасне заняття. Інтерактивні методи

Величезний потік інформації, що оточує нас сьогодні, вимагає нових підходів до формування інтересу у студентів до навчання та самоосвіти. Розвиток науки і техніки відкриває учасникам навчального процесу  нові форми комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи викладача з  авторитарного транслятора готових ідей  у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу студентів. Майбутнє за системою навчання, що вклалася б у схему студент – технологія – викладач, за якої викладач перетворюється на педагога – методолога, технолога, а студент стає активним учасником процесу навчання. Майстерність сучасного педагога має розвиватись не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Він передусім повинен володіти фундаментальними знаннями з навчальної дисципліни, високою загальною культурою і ґрунтовною дидактичною компетентністю.

        У глосарії термінів ЮНЕСКО поняття “педагогічна технологія” трактується як конструювання та оцінювання освітніх процесів шляхом врахування людських, часових та інших ресурсів для досягнення ефективності освіти.

Інтерактивна модель навчально-виховного процесу передбачає використання інтерактивних технологій і включає в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання.

Залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності студентів інтерактивні технології навчання класифікуються на: інтерактивні технології кооперативного, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання та опрацювання дискусійних питань.

Під час кооперативного навчання можуть бути використані такі технології, як: робота в парах, ротаційні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо. Слід обов’язково враховувати, що учасники навчального процесу лише об’єднуються у пари, групи,  і ефективною групова робота буде лише там, де нараховується не більше 5-6 осіб. Усе, що пропонують студенти, має бути прийняте й обговорене. Ніхто з учасників навчального процесу не може залишатися  поза увагою. Сприймайте серйозно будь-яку думку студентів, якщо ви бажаєте налагодити процес навчання взаємодії і розвитку навичок критичного мислення.

Метою технології колективно-групового навчання є створення проблемних ситуацій, проблемних питань та пошуки шляхів їх розв’язання, а також мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Тут можна використати технології мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, ажурна пилка, дерево рішень тощо.

Технології ситуативного моделювання – це побудова навчального процесу за допомогою включення його учасників у гру (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються). Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної мети, свободу інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Викладач виступає як інструктор, суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий. До арсеналу інтерактивних ігор належать симуляції або імітаційні ігри, спрощене судове слухання, громадські слухання, розігрування ситуацій за ролями.

Технології опрацювання дискусійних питань є важливим засобом пізнавальної діяльності студентів. Дискусія значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати власну думку. Дискусія може виступати як метод засвоєння знань, закріплення їх і вироблення умінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей, а також як метод стимулювання і мотивації учіння. Тут доцільно застосовувати метод ПРЕС, займи позицію, зміни позицію, неперервна шкала думок, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу тощо.

Застосування інтерактивних технологій  висуває певні вимоги до структури сучасних занять. Зокрема,  мотивація навчальної діяльності на занятті має займати не більше 5% часу; оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів  - не більше 5% часу;   надання необхідної інформації, пояснення нового матеріалу - близько 10-15 % часу; інтерактивна вправа – центральна частина заняття - займає близько 50-60% часу, де можна застосовувати  інструктування, об’єднання в групи і розподіл ролей, виконання завдання, презентація результатів виконання вправи;  підбиття підсумків, оцінювання результатів заняття (рефлексія – найважливіший компонент інтерактивного заняття -  займає до 20% часу).

Застосування інтерактивних технологій навчання вимагає нових підходів до оцінювання рівня навчальних досягнень студентів. Перед початком роботи на занятті студенти обов’язково ознайомлюються з критеріями оцінювання, які мають враховувати активність  їх на занятті, спосіб спілкування з товаришами, готовність до співпраці і прийняття відповідальності за інших, дотримання правил обміну думками та інших норм поведінки на занятті, оцінювання зусиль кожного студента з урахуванням здібностей. Оптимальними прийомами оцінювання є тести, експрес-опитування, розширене опитування, контрольна вправа або творче завдання, спостереження, самооцінка тощо.

Цікаво, що за результатами досліджень, більшість викладачів промовляє від 100 до 200 слів за хвилину. За високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину. Там, де лекційна форма навчання, студенти неуважні близько 40% часу. Більше того, коли за перші 10 хвилин студенти ще могли запам’ятати 70% інформації, то за останні 10 хвилин заняття вони сприймали всього 20% матеріалу. Використання наочності під час лекції збільшує запам’ятовування матеріалу від 14 до 38% . Використання візуальних засобів під час вивчення навчальної дисципліни поліпшує результати на 200% . Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40% менше часу та підсилює запам’ятовування.

Отже, процес навчання -  не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня чи студента. Він потребує напруженої роботи студента і його власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі,  ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти  тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

              

Категорія: Методична робота | Додав: umanpedcollege (16.04.2008) | Автор: Денисюк Т.К.
Переглядів: 5149 | Рейтинг: 5.0/1

Форма входу
Логін:
Пароль:

Гарячі новини

Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Погода
Погода в Умані » Україна

Новини про все

Пошук роботи

КВНЗ "Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім.Т.Г.Шевченка" © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz